Amycretin

Що це

Амікретин — досліджуваний одномолекулярний пептид, який активує рецептори GLP-1 й аміліну. У пізнішій публікації речовину названо зенагамтидом і зазначено, що попередня назва — амікретин; там також описано активність щодо кальцитонінового рецептора. Його вивчають у підшкірній і пероральній формах за ожиріння, надлишкової маси тіла та діабету 2-го типу. [1][3][5]

Як діє

Одна молекула поєднує агонізм рецепторів GLP-1 й аміліну — двох гормональних систем, які вже вивчали окремо для зниження маси тіла та глюкози. Це опис мішеней, а не доказ довгострокової користі. Ранні дослідження насамперед оцінювали безпеку, переносимість, концентрацію речовини в крові й попередні зміни маси або глікемії. [3][5]

Що показують дослідження

У дослідженні фази 1b/2a брали участь 125 дорослих з надлишковою масою тіла або ожирінням. Підшкірний амікретин порівнювали з плацебо в кількох частинах із різними дозами й тривалістю. За 60 мг середня зміна маси за 36 тижнів становила −24,3% проти −1,1% за плацебо. Це рання фаза в одному дослідницькому центрі; з дослідження вибуло багато учасників, хоча значна частина припинень не була пов’язана з небажаними явищами. [3]

Пероральний зенагамтид вивчали в багатоцентровому дослідженні фази 2 у 186 дорослих із діабетом 2-го типу, які отримували стабільні дози метформіну з інгібітором SGLT2 або без нього. За 36 тижнів оцінювана зміна глікованого гемоглобіну становила −0,9; −1,3 і −1,4 процентного пункту за 6, 25 і 50 мг відповідно; різниця з плацебо була статистично значущою для кожної дози. Результат стосується цієї популяції та схеми дослідження. [1]

Безпека і ризики

У ранніх дослідженнях переважали шлунково-кишкові події. За підшкірного введення більшість були легкими або помірними й минули до кінця дослідження. [3]

У дослідженні пероральної форми за діабету шлунково-кишкові події виникли у 26–47% учасників груп зенагамтиду залежно від дози та у 23% групи плацебо. Серйозні небажані явища зареєстровано у 4% тих, хто отримував речовину, і ні в кого за плацебо; смертей не було. Невелика кількість учасників обмежує висновки про рідкісні ризики. [1]

Правовий статус

У доступному наборі джерел представлено клінічні дослідження, але немає документа регулятора про схвалення амікретину або зенагамтиду. Тому речовину тут описано як досліджувану, без твердження про зареєстровані показання. [1][3]

Що використовували в дослідженнях

У фазі 1b/2a підшкірну форму вводили раз на тиждень із поступовим підвищенням від 0,3 мг до підтримувальних 1,25–60 мг; тривалість частин становила від 20 до 36 тижнів. У фазі 2 пероральну форму застосовували щодня, підвищуючи дозу кожні чотири тижні до 6, 25 або 50 мг протягом 36 тижнів. Це опис протоколів, а не інструкція для самостійного застосування. [1][3]

Часті запитання

Амікретин і зенагамтид — різні речовини?

Ні. Публікація фази 2 прямо називає зенагамтид колишнім амікретином. [1]

Як довго тривали дослідження?

Доступні дослідження підшкірної й пероральної форм тривали до 36 тижнів; триваліших результатів у наборі джерел немає. [1][3]

Які реакції були найчастішими?

Шлунково-кишкові події переважали і за підшкірної, і за пероральної форми. [1][3]

Оновлено: 28 жовтня 2026 р.

Джерела

Посилання ведуть на зовнішні наукові та регуляторні ресурси.

1. Efficacy and safety of once-daily oral zenagamtide, a novel unimolecular GLP-1 and amylin receptor agonist, in adults with type 2 diabetes: a multicentre, randomised, parallel, double-blind, placebo-controlled, dose-finding, phase 2 trial. Lancet (London, England) · 2026 · DOI
2. PubMed · ncbi.nlm.nih.gov
3. Amycretin, a novel, unimolecular GLP-1 and amylin receptor agonist administered subcutaneously: results from a phase 1b/2a randomised controlled study. Lancet (London, England) · 2025 · DOI
4. AMAZE 1: A Research Study Investigating How Well the Medicine NNC0487-0111 Helps People With Excess Body Weight Lose Weight ClinicalTrials.gov · ClinicalTrials.gov
5. Safety, tolerability, pharmacokinetics, and pharmacodynamics of the first-in-class GLP-1 and amylin receptor agonist, amycretin: a first-in-human, phase 1, double-blind, randomised, placebo-controlled trial. Lancet (London, England) · 2025 · DOI