Glepaglutide

Що це

Глепаглутид — аналог глюкагоноподібного пептиду-2 (GLP-2) тривалої дії, розроблений для покращення всмоктування в кишківнику за синдрому короткої кишки (SBS). За тяжкої форми цього стану виникає кишкова недостатність, і людині потрібна парентеральна підтримка — рідина й поживні речовини в обхід шлунково-кишкового тракту. [1][2]

Препарат досліджували підшкірно з різною частотою введення. Результати двох схем в одному дослідженні різнилися, тому висновок про дію не можна відокремлювати від конкретного протоколу. [1][2]

Як діє

GLP-2 сприяє адаптації кишківника та всмоктуванню. Глепаглутид створено як аналог цього пептиду тривалої дії; дослідники перевіряли, чи дасть він змогу збільшити всмоктування рідини, енергії й поживних речовин і завдяки цьому зменшити потребу в парентеральній підтримці. [2]

У представлених анотаціях механізм описано на рівні загальної дії GLP-2. Клінічні роботи вимірювали всмоктування та обсяг підтримки, а не докладні молекулярні зміни в тканинах кишківника. [1][2]

Що показують дослідження

У міжнародне подвійне сліпе дослідження фази 3 включили 106 пацієнтів із SBS і кишковою недостатністю, яким парентеральна підтримка була потрібна щонайменше три дні на тиждень. До 24-го тижня за введення глепаглутиду двічі на тиждень її тижневий обсяг зменшився у середньому на 5,13 літра проти 2,85 літра за плацебо; різниця була статистично значущою. [1]

Клінічну відповідь, визначену як зменшення обсягу підтримки щонайменше на 20% на 20-му та 24-му тижнях, досягнуто у 65,7% проти 38,9%. Скорочення кількості днів підтримки хоча б на один на тиждень сталося у 51,4% проти 19,4%. Повністю припинити підтримку змогли п’ятеро людей (14%) у групі двічі на тиждень і ніхто в групі плацебо. [1]

Для схеми раз на тиждень статистично значущих відмінностей від плацебо за основним і ключовими вторинними наслідками не виявили. Це важливе обмеження: позитивний результат однієї схеми не означає підтвердженого ефекту іншої. [1]

У невеликому відкритому дослідженні фази 3b десятеро пацієнтів отримували препарат раз на тиждень. Через 24 тижні всмоктування енергії збільшилося в середньому на 1038 кДж/день; приріст всмоктування маси речовин на 398 г/день був чисельним, але не досяг статистичної значущості (P=0,0585). До 52-го тижня середній обсяг парентеральної підтримки зменшився на 800 мл/день. Відсутність контрольної групи й мала вибірка обмежують висновки. [2]

Безпека і ризики

У дослідженні фази 3 автори оцінили глепаглутид як безпечний і добре переносимий, а у відкритій роботі описали керований профіль безпеки. Однак анотації не наводять окремих небажаних явищ та їхньої частоти. Десяти учасників другої роботи недостатньо для оцінки рідкісних ризиків. [1][2]

Правовий статус

Серед доступних джерел немає документів FDA або EMA, які підтверджують реєстрацію глепаглутиду або відмову в ній. За представленими публікаціями можна оцінити дослідження, але не можна достовірно описати актуальне регуляторне рішення. [1][2]

Що використовували в дослідженнях

У дослідженні фази 3 застосовували 10 мг підшкірно двічі на тиждень, 10 мг раз на тиждень або плацебо протягом 24 тижнів. У відкритому дослідженні фази 3b учасники отримували 10 мг підшкірно раз на тиждень. Це опис протоколів, а не інструкція для самостійного застосування. [1][2]

Часті запитання

Чи обидві схеми зменшували потребу в підтримці?

Ні. У плацебо-контрольованому дослідженні перевагу показала схема двічі на тиждень; для введення раз на тиждень значущих відмінностей за основними наслідками не знайшли. [1]

Чи всі пацієнти відмовилися від парентеральної підтримки?

Ні. Повного припинення досягнуто у п’яти людей (14%) у групі двічі на тиждень; у групі плацебо таких випадків не було. [1]

Чи доведено збільшення всмоктування?

У маленькому відкритому дослідженні збільшилося всмоктування енергії, але без контрольної групи й лише з десятьма учасниками результат потребує обережного тлумачення. [2]

Чи відомі конкретні побічні ефекти?

У доступних анотаціях повідомляється лише загальна оцінка переносимості без переліку реакцій та їхньої частоти. [1][2]

Оновлено: 28 жовтня 2026 р.

Джерела

Посилання ведуть на зовнішні наукові та регуляторні ресурси.

1. Glepaglutide, a Long-Acting Glucagon-like Peptide-2 Analogue, Reduces Parenteral Support in Patients With Short Bowel Syndrome: A Phase 3 Randomized Controlled Trial. Gastroenterology · 2025 · DOI
2. Outcomes of glepaglutide on intestinal absorption and parenteral support in patients with short bowel syndrome. Clinical nutrition ESPEN · 2025 · DOI