Ангіотензин II Angiotensin II
Ангіотензин II звужує судини й підвищує тиск. FDA схвалило його внутрішньовенне застосування в дорослих за септичного або іншого дистрибутивного шоку; важливий ризик — тромбози.
Розділ присвячено пептидам у дослідженнях серцево-судинної системи, крові та кровообігу. Лабораторний ефект не замінює оцінку ризиків і клінічних наслідків.
ФільтриАнгіотензин II звужує судини й підвищує тиск. FDA схвалило його внутрішньовенне застосування в дорослих за септичного або іншого дистрибутивного шоку; важливий ризик — тромбози.
Баліксафортид вивчали з хіміотерапією ерибуліном за HER2-негативного метастатичного раку молочної залози. Доступні дані обмежені одногруповим дослідженням фази 1.
Бівалірудін — прямий інгібітор тромбіну для антикоагуляції за чрезшкірного коронарного втручання. Він зменшує кровотечі в частині порівнянь, але сам підвищує їхній ризик.
Дезірудин — рекомбінантний гірудин, який прямо інгібує тромбін. За заміни кульшового суглоба він знижував частоту тромбозів порівняно з нефракціонованим гепарином в одному дослідженні.
Десмопресин у таблетках застосовують за центрального нецукрового діабету та первинного нічного енурезу. Ключовий ризик — водна інтоксикація й гіпонатріємія.
Ехінокандини — протигрибкові препарати. У дослідженнях каспофунгін і анідулафунгін були ефективними за інвазивного кандидозу; висновки стосуються конкретних порівнянь.
Ептифібатид блокує рецептор GP IIb/IIIa та зменшує злипання тромбоцитів. У PURSUIT знизилася частота смерті або інфаркту, проте кровотечі траплялися частіше.
Мотіксафортид блокує CXCR4 і допомагає зібрати стовбурові клітини для аутологічної трансплантації за множинної мієломи. Головні ризики — реакції гіперчутливості та в місці введення.
Незиритид вивчали за гострої серцевої недостатності. В ASCEND-HF він не змінив смертність і повторні госпіталізації, а покращення задишки було незначним і статистично незначущим.
Пегцетакоплан зв’язує білок комплементу C3. Його вивчали за пароксизмальної нічної гемоглобінурії; препарат Syfovre схвалено FDA за географічної атрофії сітківки.
Русфертид імітує гормон гепцидин і обмежує доступність заліза для утворення еритроцитів. У дослідженнях фази 2 він знижував гематокрит і потребу у флеботоміях за істинної поліцитемії.
Селепресин — досліджуваний агоніст рецептора вазопресину V1a. У дослідженні за септичного шоку він не покращив основні клінічні показники; роботу зупинили через безперспективність.
Ванкоміцин — глікопептидний антибіотик для тяжких бактеріальних інфекцій. Його ефективність залежить від чутливості збудника, а введення потребує контролю ризиків.
Вазопресин звужує судини через V1-рецептори. Його застосовують за вазодилатаційного шоку, але в дослідженні VASST він не знизив смертність порівняно з норадреналіном.